"Назад в майбутнє" 30 років потому

3 липня 1985 року, рівно 30 років тому, в прокат вийшов фільм Роберта Земекіса «Назад у майбутнє». Сценарій до нього написав сам режисер разом зі своїм другом Бобом Гейлом, а на головну роль запросили Майкла Джей Фокса — 24-річній зірці серіалу «Сімейні узи» належало зіграти 17-річного підлітка.

Фокс блискуче впорався із завданням — так само як і його партнер по фільму Крістофер Ллойд, який зіграв винахідника машини часу Дока Брауна, і власне Земекіс з Гейлом. Пізніше вийшли ще дві частини, і «Назад в майбутнє» стало трилогією, що отримала культовий статус.



Всі три фільми зосереджені виключно на каліфорнійському містечку Хілл-Веллі; цей вигаданий населений пункт живе власним життям, немов і немає на світі ні Лос-Анджелеса, ні Нью-Йорка, ні тим більше СРСР. Лише іноді з'являються на його вулицях лівійські терористи з вкраденим плутонієм або скачуть в околицях колоритні індіанці, що стріляють з гвинтівок.

Тим не менш Хілл-Веллі — це свого роду зліпок з усієї Америки — як, наприклад, Спрінгфілд з «Сімпсонів». І потрапивши в місто минулого Марті Макфлай виявляється у відповідній американської дійсності, наповненій впізнаваними прикметами часу.



В 1955-му — звучить недавній хіт «Mr Sandman», в музичному магазині можна купити свіжі платівки з піснями «16 Tons» і «Ballad of Davy Crockett», по вулицях їздять Plymouth De Luxe і Ford Super De Luxe, кришки у «Пепсі-коли» ще не відкручуються, а десь за кадром шукає новий звук Чак Беррі. А в 1885-му герой потрапляє в справжній салун Дикого Заходу — і нічого дивного, що він вирішив представитися Клінтом Іствудом.